Клієнт Ощадбанку позбулася грошей з рахунків на загальну суму 288 535 гривень
З рахунків жінки зникли нараховані відсотки за депозитами у розмірі 288 535 гривень. Вона зверталася до Ощадбанку з проханням повернути гроші, але безуспішно. Про це повідомляється у рішенні Рівненського районного суду Рівненської області, оприлюдненому 26 січня 2026 року.
Син цієї жінки, котрий був військовим української армії, загинув у зоні ведення бойових дій. У зв’язку з цим, державою їй була надана одноразова фінансова допомога у сумі 15 мільйонів гривень, яка 3 травня 2022 року була перерахована на картковий рахунок у АТ “Ощадбанк”. 10 жовтня 2022 року між нею та АТ “Ощадбанк” було укладено два договори термінового банківського вкладу “Мій захисник” з періодом дії 6 місяців із відсотковою ставкою 14 % річних. Разом із тим, через тривале перебування за межами країни, вона оформила на свою дочку доручення для представництва її інтересів в Україні. 12 грудня 2022 року на її рахунок надійшли відсотки за угодами вкладу на загальну суму 118 967 гривень. У цей самий день з SMS-повідомлень банку стало відомо про здійснення без її дозволу ряду операцій зі зняття та переведення грошей на невідомі їй рахунки. Сукупна сума коштів, знятих 12 грудня 2022 року з рахунків без її згоди, становила 119 295 гривень. Про несанкціоноване зняття грошей одразу було повідомлено банк, у зв’язку з чим відповідні платіжні картки були заблоковані. Також 15 грудня 2022 року за поданням заяви органами поліції було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. 12 квітня 2023 року між сторонами було укладено договір термінового банківського вкладу “Мій захисник”, за яким вона розмістила вклад у сумі 14 600 000 гривень. 12 та 13 червня 2023 року банком було нараховано відсотки за депозитом у розмірі 139 748 гривень та 29 634 гривень. Однак 14 червня 2023 року при спробі отримати вказані кошти у касі філії банку було виявлено їх відсутність на рахунку. Як виявилось згодом, 12 та 13 червня 2023 року було здійснено зняття та переказ грошей на невідомі рахунки на загальну суму 169 240 гривень. При цьому жодних повідомлень про ці дії банк не надсилав. Про факт несанкціонованого зняття було повідомлено банк та подано звернення до правоохоронних органів. 23 червня 2023 року вона звернулася до АТ “Ощадбанк” з заявами про повернення незаконно знятих грошей, проте листами від 28 червня 2023 року банк відмовив у їх поверненні.
У визначений судом термін Ощадбанк надав відзив на позов. Оскаржувані платіжні операції проводились в рамках укладеної між сторонами угоди комплексного банківського обслуговування з використанням системи дистанційного банківського обслуговування, із застосуванням належних інструментів ідентифікації та аутентифікації клієнта. Умовами угоди прямо передбачено зобов’язання клієнта забезпечувати збереження електронних платіжних інструментів, авторизаційних та ідентифікаційних даних, конфіденційної інформації, а також захист мобільного телефону та SIM-картки, на номер яких відправляються коди підтвердження операцій. Ризики, що пов’язані з можливим розголошенням вказаних даних, передачею їх стороннім особам, застосуванням мобільного телефону або облікового запису в системі дистанційного обслуговування сторонніми особами, а також з несвоєчасним повідомленням банку про зміну фінансового номера чи потребу блокування доступу, згідно з умовами договору покладаються на клієнта. За таких обставин банк не несе відповідальності за наслідки проведення платіжних операцій, здійснених із застосуванням облікового запису клієнта та належних засобів підтвердження. Окрім цього, її звернення до контакт-центру банку відбулося вже після завершення спірних транзакцій, а отже банк не мав змоги вчасно вжити заходів для їх попередження. Доказів того, що банк отримав повідомлення про втрату контролю над платіжними інструментами або про необхідність блокування облікового запису до моменту проведення спірних операцій, нею не надано. Також матеріали справи не містять відповідних та допустимих доказів порушення банком своїх договірних зобов’язань або здійснення спірних операцій з вини банку. Сам факт відкриття кримінального провадження чи її заява про несанкціоноване зняття грошей не підтверджують протиправності дій банка та не свідчать про наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями банку і заявленими збитками. За таких умов спірні операції були проведені у відповідності до умов договору та вимог законодавства, а тому підстави для покладення на банк відповідальності та задоволення позовних вимог відсутні.
Яке рішення прийняв суд?
Суд відхилив позов жінки. Оспорювані операції з переказу грошей 12 грудня 2022 року, 12 червня 2023 року та 13 червня 2023 року на загальну суму 288 535 гривень були здійсненні через мобільний додаток “Ощад 24/7” з використанням реквізитів платіжної картки, зокрема CVV-коду та кодів, що надсилалися SMS-повідомленями/Push-повідомленями на її фінансовий номер.
“Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 12 грудня 2022 року, 12 червня 2023 року та 13 червня 2023 року з рахунків позивача на інші рахунки здійснено перерахування грошей на загальну суму 288 535 гривень. З відомостей-виписок, отриманих з програмного забезпечення банку та які додані відповідачем до матеріалів справи видно, що 12 грудня 2022 року відбулась успішна верифікація позивача та надалі, відбулись спірні перекази коштів з рахунків позивача з використанням системи “Ощад 24/7”. Таким чином, вхід (автентифікація) позивача до системи дистанційного банківського обслуговування (ДБО) Mobile-банкінг “Ощад 24/7” – та операції з перерахування грошей були здійснені коректно, що можливо лише за наявності реквізитів платіжної картки та SMS-повідомлень/Push-повідомлень, які направлялися на фінансовий телефон і були відомі тільки власнику номера, тобто позивачу. В матеріалах справи відсутні свідчення втрати позивачем SIM-карти з фінансовим номером та/або заволодіння таким номером сторонніми особами. Саме на позивача покладено обов’язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і зобов’язання повідомлення банку у разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Зважаючи на те, що спірні операції з переказу грошей 12 грудня 2022 року, 12 червня 2023 року та 13 червня 2023 року на загальну суму 288 535 гривень були здійсненні через мобільний додаток “Ощад 24/7” з використанням реквізитів платіжної картки, у тому числі CVV-коду та кодів, що надсилалися SMS-повідомленями/Push-повідомленями на фінансовий телефон позивача та до яких повинна мала мати доступ тільки позивач або уповноважена нею особа, суд доходить висновку, що такі операції могли бути здійсненні лише з відома позивача або уповноваженої нею особи або в результаті надання позивачами чи уповноваженою нею особою доступу до зазначених відомостей стороннім особам, а отже АТ “Ощадбанк” не повинен нести відповідальність за здійснення таких операцій. Зазначене повністю відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 10 липня 2019 року по справі №522/22780/15-ц. Враховуючи такі обставини, аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, враховуючи викладену позицію Верховного Суду, що через частину четвертої статті 263 ЦПК України береться судом до уваги при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення вимог”, – підкреслив суд.