Українська зенітна оборона використовує широкий спектр систем для забезпечення захисту від повітряних цілей противника. Засоби ППО класифікуються за радіусом дії та типами, зокрема ЗРК “Бук”, NASAMS, Patriot, а також мобільні групи вогневого ураження та авіація.
Протиповітряна оборона (ППО) є одним із найважливіших елементів забезпечення недоторканності повітряного простору України від атак з боку рф, зокрема від дронів-камікадзе, крилатих і балістичних ракет. Різні типи комплексів ППО мають різну спеціалізацію, при цьому одні ефективні у боротьбі з безпілотниками та літальними апаратами, а інші – у протидії крилатим і балістичним ракетам. УНН розповідає про наявні види ППО, їхні функції та можливості щодо знищення.
Що являє собою ППО?
ППО – це протиповітряна оборона, і часто до цієї абревіатури додають слово “система”, що цілком обґрунтовано, оскільки ППО є саме системою протиповітряного захисту, яка включає в себе численні засоби виявлення та ліквідації загроз, що взаємопов’язані між собою.
Комплекс чи система ППО зазвичай включає в себе радіолокаційну станцію, призначену для виявлення повітряних об’єктів, системи управління веденням вогню, звідки здійснюється управління вогнем, а також безпосередньо пускову установку. Отже, одна система ППО може складатися з кількох одиниць техніки.
Кожен окремий елемент не може самостійно вирішувати завдання оборони, а лише у складі комплексу можливо виявити та знищити повітряну ціль. Радіолокаційна станція виявляє ворожий об’єкт у повітрі, після виявлення ракети або літака супротивника, його пересування відстежується для визначення напрямку, висоти та швидкості. Ці дані необхідні для формування цілевказівки, тобто визначення траєкторії польоту власної зенітної ракети або вибору попередження для зенітної гармати.
Існує два основних методи наведення:
- командне наведення – передача команд ракеті щодо напрямку польоту із землі;
- самонаведення – самостійне захоплення цілі ракетою та керування власним польотом.
Класифікація ППО за дальністю дії та типом
Системи ППО класифікуються за дальністю ураження, типом і призначенням. Наприклад, за радіусом дії щодо ураження повітряних об’єктів засоби протиповітряної оборони поділяються на:
- понад 100 км – великої дальності;
- до 100 км – середньої дальності;
- до 30 км – малої дальності;
- до 10 км – близької дії.
Зокрема, до засобів ураження на малій і ближній дистанції можна віднести ЗРК “Стріла-10”, ЗРК “Оса”, 2С6 “Тунгуска”, ЗСУ-23-4, німецькі Gepard, Skyranger, Skynex, британські Stormer HVM, американські AN/TWQ-1 Avenger.
Наприклад, ЗСУ-23-4 “Шилка”, яка в основному використовується для знищення повітряних об’єктів, що рухаються зі швидкістю до 450 м/с, на відстанях до 2500 м і висотах до 1500 м, а також наземних (надводних) об’єктів на відстані до 2000 м з місця, з короткої зупинки та в русі, оснащена чотирма 23-мм зенітними гарматами, тому класифікується як зенітна самохідна установка.
ЗСУ-23-2 “Шилка” на озброєнні ЗСУ
Водночас, наприклад, 2С6 “Тунгуска”, яка також призначена для знищення повітряних цілей, що летять на невеликій відстані, за типом ураження відноситься до зенітно-гарматних ракетних комплексів, оскільки має на озброєнні дві 30мм автоматичні гармати та 8 керованих ракет, здатних знищувати ворожі об’єкти в повітрі.
ЗГРК 2С6 “Тунгуска”
До систем ППО також можна віднести переносні зенітно-ракетні комплекси, які можуть переноситися та використовуватися одним або декількома військовослужбовцями. Такі комплекси призначені для знищення вертольотів і літаків противника, що летять на низькій висоті, а також БПЛА та крилатих ракет.
Наприклад, у листопаді 2024 року солдат Наталія Грабарчук, яка в цивільному житті працювала вихователем у дитячому садку, збила крилату ракету з ПЗРК “Ігла” під час масованої атаки рф.
Призначенням систем середньої дальності є захист важливих об’єктів і угруповань військ, перехоплення літаків, крилатих ракет. Зокрема, на озброєнні України перебувають такі системи, як 9К37 “Бук”, 9К330 “Тор”, NASAMS, IRIS-T SLM, SAMP/T. У таких системах в основному використовуються зенітні керовані ракети з радіолокаційним, інфрачервоним або комбінованим наведенням.
Наприклад, “Бук” має гусеничну базу та призначений для боротьби з маневруючими аеродинамічними об’єктами (крилаті ракети, керовані авіабомби, літаки, вертольоти, БПЛА тощо) на малих і середніх висотах, в умовах інтенсивного радіоелектронного впливу.
Пускова установка ЗРК “Бук-М1” на озброєнні ЗСУ
Слід зазначити, що у 2023 році деякі системи “Бук” були переобладнані для використання американських ракет RIM-7 Sea Sparrow – керована корабельна зенітна ракета малої дальності з напівактивною радіолокаційною головкою самонаведення, розроблена на початку 1960-х на базі ракети класу “повітря – повітря” AIM-7 Sparrow, прийнята на озброєння 1976-го. Це рішення суттєво вплинуло на систему ППО України, оскільки виробництво зенітних ракет для комплексів ППО “Бук-М1” та “С-300” здійснюється лише в росії.
Пуск Sea Sparrow з військового корабля
ЗРК “Тор” також має гусеничну базу та призначений для захисту важливих адміністративних, економічних і військових об’єктів, перших ешелонів сухопутних військ від атак протирадіолокаційних і крилатих ракет, дистанційно пілотованих літальних апаратів, керованих авіабомб, літаків і вертольотів, в тому числі і виготовлених за технологією “стелс”. Він може працювати як в ручному режимі, за участю операторів, так і повністю автоматично. При цьому система “Тор” сама контролює визначений повітряний простір і самостійно збиває всі повітряні об’єкти, які не розпізнані системою “свій-чужий”.
“Тракторні війська” “вкрали” російський ЗРК “Тор” на початку повномасштабного вторгнення
Система NASAMS – це зенітний ракетний комплекс середньої дальності, розроблений норвезькою компанією Kongsberg та американською Raytheon. Його абревіатура розшифровується як Norwegian Advanced Surface to Air Missile System, тобто “Норвезька вдосконалена ракетна система “земля-повітря”. Цей ЗРК призначений для ураження повітряних цілей на низьких і середніх висотах за будь-яких погодних умов.
Основним засобом ураження ЗРК NASAMS є авіаційна ракета класу “повітря-повітря” AIM-120 AMRAAM з активною радіолокаційною головкою самонаведення виробництва американської компанії Raytheon.
ЗРК NASAMS
Захоплення цілі радіолокаційною головкою самонаведення ракети відбувається вже в повітрі на відстані до 20 км від цілі, після чого починається її активне самонаведення. Ракета AMRAAM оснащена уламково-фугасною бойовою частиною спрямованої дії.
Для підвищення живучості комплексу передбачається розташування пускових установок на відстані декількох кілометрів від пункту управління та РЛС. При цьому зв’язок з установками може бути організований за допомогою кабельної, волоконно-оптичної або цифрової лінії зв’язку.
Робота ЗРК NASAMS
Системи ППО IRIS-T та SAMP/T мають колісну базу та призначені для забезпечення протиповітряного захисту механізованих підрозділів, а також протиповітряного прикриття важливих стаціонарних об’єктів від масованих атак широкого спектру повітряних цілей, включаючи літаки, крилаті та балістичні ракети.
Зокрема, Україна використовує два типи систем комплексів IRIS-T:
- IRIS-T SLS – малий радіус дії, дальність до 12 км, висота до 8 км;
- IRIS-T SLМ – середній радіус дії, дальність до 40 км, висота до 20 км.
Ракети IRIS-T відрізняються високою маневреністю та здатні вражати цілі як на зустрічних курсах, так і під час переслідування.
Пускова установка комплексу IRIS-T SLM в Україні
Aster 30 SAMP/T – це французько-італійська система протиповітряної оборони наземного базування, яка була розроблена для протидії високошвидкісним загрозам, таким як тактичні балістичні ракети, а також крилатим ракетам, літакам і БПЛА.
Пускова установка зенітного ракетного комплексу SAMP/T збройних сил Італії
Слід зазначити, що раніше начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат повідомляв, що з цього комплексу було збито російський літак.
SAMP/T збивав Сушку. Але й інші цілі. Є підтверджений літак
– сказав Ігнат.
Системи великого радіусу дії призначені для протиракетного захисту на державному рівні, знищення балістичних і аеродинамічних об’єктів. Україна має на озброєнні системи С-300 та Patriot.
С-300 призначена для оборони важливих військових об’єктів, угруповань військ і адміністративно-промислових центрів від ударів всіх типів літаків і вертольотів, крилатих ракет, інших аеродинамічних засобів повітряного нападу, аеробалістичних і балістичних ракет оперативно-тактичного призначення.
Система С-300В на параді до Дня незалежності України
Patriot – зенітний ракетний комплекс виробництва США. Це одна з найсучасніших систем ППО у світі. Призначений для знищення літаків, крилатих і балістичних ракет. Patriot здатен збивати високошвидкісні та складні цілі, забезпечуючи багатошаровий захист для стратегічних об’єктів і великих міст.
Комплекс знищує різні аеродинамічні та балістичні цілі, включно з гіперзвуковими. Ракети Patriot вражають гіперзвукові ракети “Циркон” та “Кинджал”, які розвивають швидкості до 11 000 та до 16 000 км/год відповідно.
Ракети комплексу Patriot (особливо версія PAC-3 MSE) мають високу точність, вражають цілі прямим наведенням, що важливо для захисту від балістичних ракет. Одна батарея Patriot одночасно виявляє до 100 цілей, супроводжує до 8 цілей.
ЗРК Patriot PAC-2 Повітряних сил ЗС України
Авіація, хоч і не може бути віднесена до класичних систем ППО, відіграє все більш важливу роль у завданнях зі знищення повітряних цілей ворога. Зокрема, у серпні 2024 року українські військові з гелікоптера Мі-8 армійської авіації збили російський ударний безпілотник Shahed-136.
Також у грудні 2024 року, під час масованої атаки рф, український пілот американського винищувача F-16 знищив шість крилатих ракет, дві з них – авіаційною гарматою.
У березні 2025 року винищувач Mirage-2000 збив крилату ракету Х-101 в українському небі під час російської атаки.
Крім того, Україна успішно використовує мобільні вогневі групи для збиття ворожих дронів, оскільки це значно економічніше, ніж використовувати зенітні ракети для збиття російських крилатих і балістичних ракет.
Робота мобільних вогневих груп – на фото можна побачити спарені кулемети “Максима”, який розробили ще у 1883 році.