Денис Штілєрман, засновник Fire Point Фото Костянтин Ліберов/LIBKOS для Forbes Ukraine
Компанія Fire Point, що випускає дрони далекого радіуса дії та ракети, заснована наприкінці 2022 року, може бути оцінена у $2,5 млрд в результаті реалізації третини акцій, про це 30 грудня повідомило ВВС Україна. У разі завершення угоди, Fire Point стане однією з найбільш вартісних українських компаній DefenceTech. Як їй вдалося пройти шлях від маловідомого виробника дронів великої дальності до ймовірного єдинорога за три роки з моменту заснування? Яка роль Тимура Міндіча в цьому? На якому етапі розслідування НАБУ? Інтерв’ю з творцями Fire Point – Денисом Штілєрманом та Іриною Терех
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо для вас важливі якість, глибина і сила справжнього досвіду, то ця підписка саме для вас. Під час дії акції Christmas sale діє знижка 30% 🎁
Оборонний холдинг EDGE, що належить суверенному фонду Об’єднаних Арабських Еміратів, висловив намір придбати 30% українського виробника дронів Fire Point, як повідомило 30 грудня видання ВВС Україна, посилаючись на джерела в компанії. Сума операції, згідно з інформацією видання, становить приблизно $760 млн. Оціночна вартість Fire Point – $2,5 млрд.
Forbes Ukraine звернувся до Fire Point за роз’ясненнями. На даний момент угоду не коментують.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше склав перелік українців, які обіймають керівні посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалося?
З моменту заснування у 2022 році кількість співробітників Fire Point зросла з 18 до 3500. Головним продуктом Fire Point є дрон великого радіуса дії FP-1, який здатний досягати глибини російської території. Експериментальні розробки включають крилату ракету «Фламінго» та балістичні ракети FP-7 і FP-9.
До середини 2025 року про Fire Point майже ніхто не знав за межами оборонної промисловості та військових кіл. 17 серпня 2025 року фотограф Associated Press Єфрем Лукацький опублікував у Facebook знімок крилатої ракети «Фламінго», розробленої компанією. 20 серпня президент Володимир Зеленський назвав «Фламінго» «найбільш успішною» серед усіх видів української зброї.
Вже через тиждень Kyiv Independent, посилаючись на власні джерела, повідомило, що детективи НАБУ перевіряють, чи не завищувала компанія вартість у державних контрактах. «Проти нас немає відкритої справи. Ведеться досудове розслідування щодо посадових осіб», – стверджує головний конструктор і мажоритарний власник Fire Point Денис Штілєрман.
До появи публікацій у ЗМІ він був маловідомою особою в компанії. Єдиним власником значився Єгор Скалига. Іншою важливою фігурою в компанії є технічний директор Ірина Терех, яка відповідає за розширення виробництва.
Після оприлюднення «записів НАБУ» почали пов’язувати Fire Point з бізнесменом та фігурантом справи Тимуром Міндічем. Штілєрман у всіх інтерв’ю заперечує цю тезу, стверджуючи, що Міндіч хотів придбати 50% компанії, але запропонував недостатню суму, і угода не відбулася. Міндіч в інтерв’ю «Українській правді» 27 грудня заявив, що не має жодного відношення до Fire Point.
Forbes Ukraine поговорив з Іриною Терех і Денисом Штілєрманом про справу НАБУ, контракти з Міноборони та будівництво заводу в Данії.
Передісторія засновників Fire Point
Штілєрман закінчив Московський фізико-технічний інститут (МФТІ) у 1997 році. Підприємець, який до 2016 року мав російське громадянство, намагався відновити його у 2018 році. Його колишня дружина з дітьми проживала у Москві до вересня 2025 року.
Скалига (до осені 2025 року – єдиний офіційний власник Fire Point) до початку війни працював у сфері кіновиробництва – його компанія AtPoint надавала послуги кінопродюсеру Зеленському для фільму «8 перших побачень» (2016).
Терех – молода підприємниця, яка до війни створила бізнес з виробництва вуличних меблів з архітектурного бетону, де працювало понад 50 осіб. У перші місяці війни вона переобладнала завод на виробництво їжаків і габіонів. У тому ж році вона потрапила до списку Forbes «30 до 30».
Інтерв’ю було записано 9 грудня 2025 року. Розмова була скорочена та відредагована для ясності.
Зв’язок Fire Point з Міндічем
Як у вашій компанії з’явився Ігор Хмельов, який відповідав за відкриття виробництва в Данії та звільнився п’ять місяців тому? За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, бізнес з продажу брендового одягу дружини Міндіча оформлений саме на Хмельова.
Денис Штілєрман: Ми переманили його з попереднього місця роботи. Ми чули чудові відгуки про нього як про менеджера, здатного реалізувати глобальний проєкт. Він працював у Ігоря Палиці, який створив Буковель і побудував ТРЦ на пів країни.
У данському проєкті його роль полягала у спілкуванні з партнерами та узгодженні деталей. Йому потрібно було поїхати, знайти цей завод, домовитися про умови та викупити його. Ми діяли законним шляхом – подали запит до Нацбанку та Кабміну на отримання дозволу на переказ певної суми грошей.
Хмельов є однією з причин, чому вас пов’язують з Міндічем.
Д. Ш.: Хмельов – один із найкращих менеджерів, яких я коли-небудь зустрічав. Найкращий. Чи можливо пропрацювати 50–60 років в Україні і не знати нікого? Він був знайомий з Міндічем. Я сумніваюся, що він був лише формальним представником.
Коли ми наймали Хмельова і проводили перевірку, то отримали про нього лише позитивні відгуки. Для нас були важливі ділова репутація, чесність, стресостійкість, розуміння того, чи здатна людина вирішувати проблеми, чи не було її помічено у крадіжках або незаконному збагаченні.
Запитайте будь-кого, хто працював з Ігорем, чи скаже він, що він не повернув комусь гроші або когось обманув. Чи зривав він тендери або терміни. Таких випадків не було.
Ви раніше згадували, що Міндіч виявляв інтерес до придбання 50% вашої компанії, але переговори зайшли в глухий кут. Як він відреагував на вашу відмову?
Д. Ш.: Спокійно. Під час спілкування з Міндічем він не створював враження втілення зла. Він завжди запитував, яка потрібна допомога.
НАБУ називає Олександра Цукермана одним із організаторів корупційної схеми в «Енергоатомі». На пресконференції в листопаді ви згадали, що його брат Михайло зберігав ваші гроші. Про яку суму йдеться і на яких умовах?
Д. Ш.: У нього зберігалося близько $20 млн. Без будь-яких відсотків, просто на збереженні. Якби ці гроші були на банківському рахунку, я б не зміг їх вивести після початку повномасштабного вторгнення.
Який поточний статус справи НАБУ щодо можливого завищення цін на ваші дрони та введення в оману уряду щодо поставок?
Д. Ш.: НАБУ офіційно повідомило, що проти нас не відкрито кримінального провадження. Проводиться досудове розслідування щодо державних службовців. У рамках цього розслідування уважно вивчаються ще п’ять компаній.
Скільки разів вас викликали на допит?
Д. Ш.: Один раз. Кожен з нас був на допиті по одному разу.
Як Fire Point отримує державні замовлення
За словами джерела, близького до Міноборони, перед укладенням контракту на початку 2024 року виробництво відвідували тогочасний міністр оборони Рустем Умєров і головнокомандувач Олександр Сирський. Умєров дуже рідко відвідує виробництва, а Сирський майже ніколи цього не робить.
Д. Ш.: Ми перемогли у відкритих випробуваннях, організованих Силами оборони спільно з американським посольством. Ми були єдиними, хто їх пройшов.
Виготовити один-два літаки, які успішно пройдуть випробування – це одне. Сирський, Умєров і Безрукова приїхали оцінити можливості та переконатися, що виробництво насправді існує, а не є лише гаражем, де збираються літаки, і що не потрібно чекати рік на будівництво підприємства.
Ірина Терех: Спочатку військова приймальня здійснює перевірку, оцінюючи виробничі потужності. Вони відвідують підприємство як до підписання контракту, так і в процесі його виконання, надаючи допомогу у вхідному контролі та перевіряючи хід робіт. Згодом до нас почали приїжджати численні міжнародні делегації.
Ірина Терех Фото Костянтин Ліберов/LIBKOS, для Forbes Ukraine
Згідно з інформацією від нашого джерела, певні питання, що стосуються вашої компанії, вирішувалися безпосередньо через дзвінок або SMS від Умєрова до керівництва Агенції оборонних закупівель, в той час як інші виробники вирішували їх на більш низькому рівні.
Д. Ш.: Ми налагоджуємо відносини з представниками нижчого рівня, але у випадку затримок я телефоную безпосередньо. У разі будь-яких незрозумілих затримок ми надсилаємо лист Президенту та Міністру оборони, щоб повідомити їм про потенційні ризики. Такий наш підхід.
І. Т.: Якщо процеси гальмуються з незрозумілих причин, і питання не вирішується, то єдиним виходом є зателефонувати і поскаржитися. Якщо через проблеми на нижчому рівні ми зірвемо постачання на два місяці, то питання будуть до нас на ставці.
Як часто ви берете участь у засіданнях ставки і яка ваша роль там?
Д. Ш.: Приблизно раз на місяць або півтора. Якщо засідання стосується дальніх ударів, то присутні всі виробники. Якщо по ракетах, то всі ракетні компанії. Це робоча зустріч для обміну інформацією та координації.
Чи укладено з вами контракт на наступний рік?
І. Т.: Армія очікує від нас значних обсягів постачання у наступному році. Для виконання потенційного замовлення такого масштабу необхідно будувати нові заводи, а це неможливо зробити за місяць.
У нас є поточні контракти, і ми виконуємо їх достроково. Деякі контракти переносяться на наступний рік – по них ми доздаємо обсяги, які будуть поставлені вже у січні. Зрозуміло, що держава має загальні проблеми з фінансуванням. Голосування за бюджет затягнулося.
У нас є фінансова подушка, але завжди виникає питання – інвестувати ці гроші у розвиток балістичних ракет чи зосередитися лише на існуючих засобах.
Чи ведете ви прямий діалог з новим керівником АОЗ Арсеном Жумаділовим з цього питання?
І. Т.: Ми спілкуємося з людьми, які займають нижчі посади, але також періодично з Жумаділовим. Ми запросили його відвідати наше виробництво.
Ракети та дрони Fire Point
Якою була вартість створення далекобійного дрона FP-1?
І. Т.: На початковому етапі ми інвестували близько $2 млн у організацію підприємства та закупівлю обладнання. Майже рік ми виплачували зарплати, не маючи жодних державних замовлень. За ці кошти ми змогли налагодити виробництво 21 дрона на місяць.
Ми продовжуємо інвестувати у FP-1 та тестуємо нові зразки. Щодня чотири наші тестові літаки беруть участь у випробуваннях. Знищення одного з наших об’єктів може вплинути на терміни поставок. Тому ми завчасно будуємо нові майданчики.
Цикл виробництва FP-1 включає декілька основних локацій і багато сателітних, які обслуговують основне виробництво. Ми почали інвестувати в сателіти через побоювання щодо стабільності постачання.
Виробництво власних двигунів – це дорогий і складний сателіт. Виявилося, що створити якісний двигун внутрішнього згоряння складніше, ніж ракету.
Чи були засоби або виробники, які надихнули вас при створенні FP-1? Можливо, ви взяли чиюсь розробку і вдосконалили її?
І. Т.: Це мінімальний здоровий глузд. Наприклад, для спрощення масштабування ми обрали профіль крила, який є набагато простішим у виробництві та остаточному складанні. Ефективність майже не зменшилась, але виробництво стало легшим і простішим.
Наскільки тісно ви співпрацюєте з іншими українськими виробниками для розробки спільних рішень?
І. Т.: Інколи люди приходять до нас зі своїми рішеннями і запевняють: «У нас є 100% робочий продукт». Але потім можуть виникнути певні проблеми під час тестування. З іншого боку, бувають випадки, коли ми приємно вражені швидкістю інновацій.
Ми їм говоримо: «Хлопці, ми для вас лабораторія. Доопрацьовуйте свій продукт». Якщо це дійсно технологічна компанія, яка прагне результату, то вони йдуть на активну співпрацю, і в результаті все вдається. Також ми розробляємо власні рішення.
Рішення, які були актуальні пів року тому, часто вже не працюють. Ми розробили високоякісну візуальну навігацію, яка дозволяє літати на наднизьких висотах. Технологія, що дає нам змогу літати в режимі FPV над російськими НПЗ, коштує від $4500. Ми не вказуємо її у кошторисі, оскільки це миттєво стане відомо росіянам. Ми оплачуємо це з власної кишені.
Як ви це компенсуєте?
І. Т.: Ще Мінстратегпром пропонував ідею, щоб виробник міг змінювати комплектацію та збільшувати вартість виробу протягом дії контракту. Це стосується важливих змін, і це можна зробити лише один раз.
Наразі ми не використовуємо цю поправку, оскільки бюрократична процедура займає більше часу, ніж тривалість циклу оновлення. Ми змінюємо комплектуючі за свій рахунок.
Який відсоток від собівартості дрона складають оновлення, які ви робите за власний кошт?
І. Т.: Мінімум 10%, але залежить від конкретного оновлення. У випадку з FP-2 це коштує більше, ніж ми заробляємо на дроні. Іноді ми працюємо в нуль, а іноді залишаємося з 5% прибутку. При наших обсягах ми можемо виживати навіть з 10%, але недовго – лише на дослідження та розробки ми витрачаємо понад 200 млн грн на тиждень.
Д. Ш.: Ми можемо дозволити собі займатися благодійністю, коли є передбачувані контракти. Взаємодія з дроновим полком Lasar’s Group була благодійною. Вони попросили у нас кілька дронів, щоб знищити казарму «Рубікона».
У командуванні Сил логістики нам повідомили, що не можуть їх надати. Ми передали хлопцям кілька дронів, поки «Рубікон» не було знищено.
У вас просто були вільні дрони?
І. Т.: У нас завжди є вільні дрони. Ми виготовляємо більше сотні на день.
Чи ця благодійність потім сприяє тому, що вас частіше рекомендують?
І. Т.: Не знаю.
Денис Штілєрман, засновник Fire Point Фото Костянтин Ліберов/LIBKOS, для Forbes Ukraine
Данське виробництво Fire Point
Ви зареєстрували юридичну особу в Данії в липні зі статутним капіталом у 20 000 данських крон. У жовтні ви провели дві операції зі збільшення статутного капіталу – на 14,9 млн крон готівкою та на 25 млн крон шляхом конвертації боргу, згідно з данським реєстром юридичних осіб. Чи є перша операція коштами, на виведення яких НБУ надав дозвіл?
Д. Ш.: Суми в данських реєстрах – це зобов’язання, а не фактично переказані кошти. Ми не вивели €20 млн, ми отримали квоту на виведення цієї суми. Ми збільшили розмір статутного капіталу і поступово його поповнюємо. Ця квота ще не використана навіть наполовину. Ми виводимо кошти під конкретні будівельні завдання.
Ми придбали приміщення заводу та землю поблизу нього у розстрочку на вигідних умовах, оскільки приміщення належать одній з найзаможніших родин Данії. Вони мають достатньо приміщень.
Хто є кредитором у другій операції?
Д. Ш.: Це пряма угода з власником майна.
І. Т.: Він щиро підтримує Україну. Ми розпочали роботи в приміщенні ще до завершення угоди.
У листопаді ви збільшили статутний капітал на 14,9 млн данських крон. Чи плануєте звертатися до НБУ за дозволом?
І. Т.: Ми поки що не зверталися. Ми сподіваємося отримати додаткове фінансування від партнерів, яке зможемо спрямувати безпосередньо в данську компанію. Ми б хотіли уникнути виведення коштів з України, якщо це можливо. Якщо не вдасться, ми будемо просити додаткову квоту.
Данські журналісти повідомили нам, що місцеві мешканці висловлюють екологічні та безпекові занепокоєння щодо цього підприємства. Чи створює це проблеми в реалізації проєкту?
І. Т.: Ми організували громадські слухання з мешканцями, і вони висловили лише одне побажання – викупити будівлю професійно-технічного училища, що знаходиться поруч із заводом. Ми погодилися на це, хоча ця будівля нам не дуже потрібна.
Ютландія – не дуже багатий регіон. Вартість землі разом з приміщеннями була навіть нижчою, ніж у Київській області, але будівництво заводу обходиться значно дорожче, ніж в Україні.
Загалом, місцеві мешканці мають звичайні людські побоювання, пов’язані з екологією та тим, що це військове виробництво. Ми теж були такими до початку повномасштабного вторгнення.
Щодо данського комплаєнсу: що