Громадянка втратила грошові заощадження з рахунку через злочинців на суму 174 559 гривень, а ПриватБанк вимагає виплату відсотків
Вкладниця ПриватБанку зафіксувала неавторизований переказ грошей, який не робила і не санкціонувала. А саме з банківського рахунку було списано гроші у розмірі 174 559 гривень. Вона змушена оплачувати відсотки за вжиток кредитних коштів, котрі по суті не брала. Про це зазначено в ухвалі Конотопського міськрайонного суду Сумської області, оприлюдненому 24 грудня 2025 року.
11.09.2024 року невідомі особи зламали профіль громадянки на мобільному телефоні, після чого вона виявила незаконний переказ грошей, який не ініціювала і не підтверджувала. А саме з банківської картки було знято кошти у розмірі 174 559 гривень. Вона негайно повідомила про вказані дії АТ «ПриватБанк», зателефонувавши в кол-центр. Під час звернення до банку, з’ясувалося, що 11.09.2024 року на її ім’я було відкрито кредитний ліміт на суму 34 тисячі гривень, після чого кредитні гроші переведені на рахунок іншого банку. Водночас вона жодних кредитних угод не підписувала, ані в АТ КБ «ПриватБанк», ані в жодній іншій фінансовій установі. З приводу протиправних дій відносно неї неідентифікованими особами, вона звернулася до поліції, і на основі її заяви розпочато кримінальне провадження. Попереднє слідство у цій справі триває по сьогоднішній день. Після здійснення незаконного зняття грошей з її банківського рахунку, змушена оплачувати відсотки за користування кредитними грошима, котрі насправді не отримувала. Клієнтка не раз зверталася до АТ КБ «ПриватБанк» з проханнями анулювати чи заблокувати кредит до винесення судового рішення, однак її прохання залишилися без розгляду, відновлення порушених прав банком фактично не здійснено.
Представник ПриватБанку в судове засідання 09.12.2025 року не прийшов, подавши додаткові роз’яснення у справі на заперечення позовних вимог, де вказує, що платіжні операції по рахунку клієнтки могли статися внаслідок її легковажної поведінки, про що свідчать дані про перехід за посиланням у Viber з пропозицією ввести пароль від Приват-24 та ігнорування нею сповіщень від банку. До суду не надано належних та прийнятних доказів на підтвердження порушення банком правил здійснення розрахункових операцій у процесі переказу коштів з її карткового рахунку. Також не надано доказів того, що вона відразу повідомила банк про втрату доступу до Приват-24, при тому, що мала і реальну можливість самостійно заблокувати будь-які входи до Приват-24 під її авторизацією з інших мобільних пристроїв, котрі нею не були виконані. Це вказує на те, що саме вона своїми діями та бездіяльністю сприяла втраті, неправомірному використанню даних, що дають можливість ініціювати платіжні операції на її рахунку.
Яким було рішення суду?
Суд частково задовольнив позов громадянки. Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» зобов’язали відновити залишок кредитних грошей на персональному картковому рахунку за угодою від 11.09.2024 року, що їй належить, до стану 34 тисяч гривень у вигляді кредитного ліміту, в якому він був до виконання несанкціонованих операцій 11.09.2024 року, щодо оформлення кредиту та зняття грошей в сумі 33 944 гривень та анулювати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, котрі були нараховані з 11.09.2024 року та будуть нараховані по день закриття картки. Фінустанова повинна зупинити дію договору по картковому рахунку із внутрішнім номером обліку банківських операцій від 11.09.2024 року відкритого на її ім’я. Банк повинен закрити кредитну картку із внутрішнім номером обліку банківських операцій від 11.09.2024 року видану на її ім’я.
“Посилання ПАТ КБ «ПриватБанк» на ту обставину, що позивачка порушила умови та правила надання банківських послуг, оскільки своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати третій особі проведення платіжних операцій, не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи зводяться виключно до припущень, що не мають доказового підтвердження. Відповідач не довів того, що клієнтка втрачала та/або сприяла незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Судом встановлено факт звернення позивачки до банку про скасування спірних транзакцій, а так само її звернення до правоохоронних органів з приводу вчинених стосовно неї шахрайських дій. Наведені обставини у сукупності свідчать про те, що у позивачки була дійсно відсутня воля на вчинення таких перерахувань, а банком не заперечено факту її звернення з вимогою про скасування цієї транзакції. Також судом взято нерівний стан сторін у зазначених договірних відносинах, які є споживчими за своєю правовою природою. Враховуючи споживчий характер правовідносин між сторонами, суд виходить з того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними”, – наголосив суд.