Керівник НБУ Андрій Пишний виокремив головні внутрішні та загальносвітові банківські тенденції, про які слід знати українським банкірам та їхнім замовникам Фото Анастасії Мантач для Forbes Ukraine
Керівник НБУ Андрій Пишний з різних точок зору розглянув основні виклики, з якими обов’язково зіткнуться банки, зокрема українські. Які всесвітні та внутрішні перетворення вже на них очікують?
Придбайте річну підписку на шість номерів Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте високу якість, детальність і силу реального досвіду, ця підписка саме для вас. Під час дії акції Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Не перший рік я беру участь у зібраннях керівників центробанків. Це відмінний простір для перевірки припущень і гіпотез. Тут народжуються тренди, що згодом визначають правила гри.
У перспективі 2030 року бачу п’ять основних глобальних трендів.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine вперше зібрав перелік українців, котрі обіймають керівні управлінські посади за кордоном. Хто вони і як їм це вдалося?
1. Платформізація банків. Перемагають ті, хто трансформується у відкриті платформи з API, інтегровані з нефінансовими послугами, навчиться етично оперувати з інформацією і формувати екосистеми. Банки змагатимуться не продуктами, а здатністю утримати споживача всередині своєї платформи. Суперництво переміщується від збуту продуктів до організації взаємодій.
2. BigTech і перерозподіл прибутків. Традиційна схема заробітку на кредитних маржах втрачає позиції. Зростання відбуватиметься в галузі платежів, B2B2X-сервісів і партнерств із технологічними компаніями.
BigTech все активніше відбиратиме частину банківських доходів, особливо в платежах і даних. Сильні банки-платформи зможуть вбудовуватися в ці екосистеми, слабші ризикують перетворитися на бекенд і втратити прибуток.
Матеріали по темі
Категорія Рейтинги Дата 24 грудня 59 банків України: від «Привату» і «Ощаду» до регіональних гравців
3. Цифрові валюти центральних банків (CBDC). Це одночасно можливість і складність. CBDC можуть модернізувати фінансову інфраструктуру, але й створюють ризики дезінтермедіації, коли користувач взаємодіє безпосередньо з центробанком, а отже, банки можуть мати відтік капіталу.
МВФ і Банк міжнародних розрахунків БІС зазначають: усе залежить від розробки CBDC (лімітів за сумами, відсоткової політики, способу доступу). Впровадження цифрового євро може створити нові стандарти безпеки, AML/CTF, antifraud і технологічної сумісності.
Незважаючи на ризик дезінтермедіації, банки залишаються необхідними як оператори гаманців, верифікатори клієнтів, постачальники AML/CTF-рішень тощо. Вони стають «посередниками нового покоління», а не зникають із процесу.
4. Регуляторний апгрейд. Фінансова система стає цифрозалежною, тому крім ліквідності особлива увага приділяється операційній стійкості та швидкості реагування. Криза Silicon Valley Bank, збої в платіжних системах, атаки на банки показали регуляторам, як технологічні збої можуть викликати миттєві панічні відтоки. FSB (Financial Stability Board) наголошує: потрібні нові стандарти кризового реагування, кіберстійкості та управління ризиками не тільки для банків, а й для небанківських установ. Настає епоха «технологічного нагляду» з акцентом на безпеку, AI-governance і контроль залежності від BigTech.
5. Людський капітал. Традиційні фінансові професії трансформуються: збільшується попит на фахівців, які розуміють ШІ, кібернебезпеки, сталість і аналітику даних. ШІ не замінить людину, а доповнить її, формуючи AI-augmented workforce. Банки перетворюються на технологічно-гуманні екосистеми, що вимагають довіри, етики та високої цифрової культури. Триває глобальна битва за таланти: банки конкурують не зарплатами, а культурою, гнучкістю і можливостями розвитку. Зростає роль емоційної стійкості, well-being і соціальної відповідальності. Перемагають ті, хто здатен поєднати аналітичний інтелект технологій із людським – етичним, емоційним і адаптивним.
Україна: держбанки, нагляд, віртуальні активи
Ми просуваємося в загальному всесвітньому потоці, однак війна звужує горизонт планування.
Усе, що можна чітко окреслити в умовах екстремальної невизначеності, вже окреслено в наших стратдокументах: Стратегії розвитку фінсектора, Стратегії НБУ, Дорожній карті валютної лібералізації, Стратегії переходу до більшої курсової гнучкості та інфляційного таргетування, розвитку кредитування. Це практичні документи з конкретним переліком завдань.
Зверну увагу на декілька завдань порядку денного.
Державні банки. Вкрай важливо визначитись зі стратегією їхнього розвитку. Її результативність значно залежатиме від ефективного корпоративного управління. Саме це – основа ефективності. Від його якості залежить не тільки фінансова стабільність, а й довіра до держави як власника.
Андрій Пишний Фото надано пресслужбою
Нагляд. Його подальше удосконалення із застосуванням ризик-орієнтованого підходу. Наш орієнтир – профілактичний та аналітичний нагляд, що базується на оцінці реальних ризиків і здатності установ ними управляти, що суттєво підсилює стійкість системи.
Віртуальні активи. Це складність. Вже зроблено перший крок до їхньої легалізації. Однак ухвалений у першому читанні законопроєкт ще потребує суттєвого доопрацювання. Наші «червоні лінії» незмінні: віртуальні активи не можуть бути платіжним засобом; повноваження регуляторів мають бути чітко визначені законом.
Світ: євроінтеграція та «посередники нового покоління»
Небанківський сектор. Його роль зростає швидко. Глобальна тенденція: темпи зростання кредитних портфелів небанківських установ вже перевищують банківські. У світі їх часто називають тіньовими банками (shadow banking) через схожість до класичних фінустанов, але без банківського регулювання. Хоча в українських реаліях все ж таки коректніше не використовувати щодо них слово «тінь». Така трансформація формує нову динаміку конкуренції і вимагає більшої уваги до регулювання, прозорості та ризик-менеджменту цього сегмента.
Євроінтеграція і смартрегулювання. До 2027 року ми плануємо досягти повної відповідності вимогам ЄС. Але інтеграція — це не автоматичне копіювання директив. Як нагадує доповідь Маріо Драґі, Європі потрібна не лише регуляція, а й дерегуляція для підвищення конкурентоспроможності. На моє переконання, Україна має шанс створити win-win-модель: упроваджувати стандарти ЄС, залишаючись гнучкою та розумною в регуляторних рішеннях. Регулювання — не догма, а смартархітектура, що налаштовується під реальні ризики та потреби.
Інфраструктура і стійкість. Пріоритети незмінні — безперебійність, інклюзія та розбудова ринків капіталу. Наша амбіція — створити одну з найбільш інклюзивних фінансових систем у світі, а також підґрунтя для відбудови і залучення приватного капіталу. Для цього працюємо над дійсним, функціональним ринком капіталів.
Ми чітко розуміємо масштаб та складність викликів, однак ігнорувати цього «слона в кімнаті» не вийде. Інакше регрес неминучий. Тому ці завдання мають бути виконані, і найкращий підхід — розділити їх на керовані етапи і «їсти» частинами, поступово, маючи план, розуміючи відповідальність.
Матеріал надруковано у додатку до журналу Forbes Ukraine №5 [38] за жовтень – листопад 2025 року «Хто є хто в 60 банках: портрет галузі».
Матеріали по темі
Категорія Гроші Дата 11 грудня Портфель у трильйон гривень. Українські банки показали найкращі темпи кредитування за час війни. У чому причина?
Категорія Гроші Дата 06 грудня Останнє інтерв’ю на посаді. Керівники Райффайзен Банку та Ощадбанку йдуть. Яку спадщину залишають
Категорія Гроші Дата 04 грудня Тігіпко, Супруненко і фінтех. На збанкрутілий банк РВС є чотири потенційні інвестори. Кого вибере Фонд гарантування? Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]