“`html
Минулі роки засвідчили значне піднесення української кіносфери. Вітчизняні стрічки все частіше відзначаються на міжнародних кінооглядах, демонструються у всесвітньому прокаті та стають доступними на Netflix, а в межах країни стабільно зростає глядацька зацікавленість.
Сектор рухається одночасно у двох руслах: формує віддану українську публіку та в той же час підсилює свою наявність на світовій арені кіно. Здобутки Валентина Васяновича («Атлантида») у Венеції та Токіо, чисельні відзнаки документалістки Аліни Горлової, міжнародний розголос «Памфіра» Дмитра Сухолиткого-Собчука, перемога Ірини Цілик на американському «Санденсі», пристойні касові надходження «Ти – космос» – лише частина доказів того, як оперативно прогресує професійна спільнота. Об’єднавшись, ці режисери та безліч їх колег творять нову еру українського кінематографу.
Сьогодні їхні кінострічки не тільки заповнюють кінозали України, а й все частіше потрапляють до каталогів міжнародних стримінгових сервісів, отримують високі оцінки та відкривають світовій аудиторії сучасне українське кіно. Цей напрям робить найкращі українські фільми доступними для глядачів і вдома. Яким чином індустрія будує міцність, збільшує касові збори та розвиває сучасну культуру перегляду у кінотеатрах та вдома?
Для Forbes BrandVoice розповіли Олег Кохан, продюсер театру і кіно та засновник ГК SOTA Cinema Group, та режисерка Христина Браславська. Матеріал підготовлений за співпраці з Hisense.
Еволюція українського кіно: нові способи, тенденції та задуми
«Кожного року український кінематограф збагачується сильними фільмами на зразок «2000 метрів до Андріївки» чи «Ти – космос». Одні підсилюють звучання України на міжнародній культурній сцені, інші збирають глядачів у національному показі. Як правило, це різні кінострічки, але вони є, і це досягнення», – зазначає Олег Кохан.
Доля українських кінострічок у національному бокс-офісі зростає. У 2020-му даний показник дорівнював 6,4%, а через три роки – вже 23%. Глядачі дедалі частіше віддають перевагу українським фільмам, і це не пошук альтернативи голлівудським стрічкам, а справжня зацікавленість у власній культурі. Глядач прагне бачити історії, розказані його мовою, народжені його досвідом і боротьбою.
Серед тенденцій української кіноіндустрії – високоякісна операторська праця, пристосування іноземних сюжетів до українських реалій та безперервне навчання професіоналів, стверджують представники галузі.
«Українські режисери досліджують кіномеханізми, що успішно спрацювали у США ще 20 років тому: висококласну сценарну основу, майстерність створення сюжету, операторські прийоми – та інтерпретують їх у нашу індустрію, – пояснює Христина Браславська. – Однак маємо не лише запозичення, а й увагу до автентичної української культури. Як Сергій Параджанов 60 років тому відзняв «Тіні забутих предків», де є стиль, колорит, неповторні характери, драматургія, так і зараз режисери достойно демонструють нашу культуру».
Українське поетичне кіно, започатковане Довженком і розвинуте у 60-ті роки Сергієм Параджановим, Кірою Муратовою та Іваном Миколайчуком, було значущим, впізнаваним, глибоко змістовним, зауважує Олег Кохан, додаючи, що зараз такої ідентичності українське кіно не має, однак режисери її шукають, будують, і це хороший знак.
«Для справжнього ренесансу нам бракує конкурентного середовища, конструктивної критики, державного фінансування, підтримки кіностудій, підвищення якості кіноосвіти, – продовжує він. – Водночас попит на український контент – фільми, книги, вистави – в умовах війни, великий. Адже це терапія, що сприяє балансуванню та виживанню у бурі стресів та небезпек».
Олег Кохан,
український продюсер театру і кіно, засновник ГК SOTA Cinema Group
Сучасний глядач вимогливий, чутливий до неправдивості. А до кінотеатру він йде за відповідями на власні питання, за сенсами та новими емоціями. Так було завжди і є зараз.
Україна відчуває тренди, відслідковує світові кінопрем’єри та роботи лауреатів міжнародних кінофестивалів і робить свій крок. Це шлях розвитку, вважає Христина Браславська, наголошуючи, що українське кіно змінюється разом з країною – стає більш сміливим, більш гострим, більш зрілим, вчиться говорити мовою, яку розуміє світ, і при цьому зберігає унікальність.
Христина Браславська,
режисерка, авторка документальної стрічки «Битва мемів», викладачка режисури монтажу в КНУКіМ
Український глядач бажає динамічних історій та сильного візуалу – і індустрія швидко пристосовується до цього запиту. Сценарну школу ми ще будуємо, натомість знімати вміємо давно. Незважаючи на те, що бюджети українських фільмів в десятки разів менші за голлівудські, співвідношення «ціна–якість» вражає: наші оператори здатні втілити майже будь-яке режисерське завдання.
Візуальна мова «Ти – космос» переконлива та ефектна навіть за бюджету €800 000, а внутрішньокадровий монтаж Микити Кузьменка у «Памфірі» – на рівні робіт, які ми звикли бачити у кінострічках на кшталт «Бьордмена». Професіоналізм наших кінематографістів вражає.
Кіно вдома: нова естетика перегляду
«Під час війни кіно стало терапевтичним, – каже Христина Браславська, – кіносвіт абстрагує, це простір емоцій, який дає катарсис, заради якого глядач і дивиться кінострічки, а режисери їх знімають. Якісне кіно приверне увагу, навіть якщо ви увімкнули його як фон. Ви відкладете справи, сядете перед екраном і найближчі півтори години не відійдете».
Навіть переглядаючи кіно вдома, українці платять за нього – в Україні зростає культура підписки на стримінгові платформи. Сьогодні на Netflix доступно понад 250 одиниць україномовного контенту і майже 80 фільмів та серіалів українського виробництва. Міжнародна платформа почала активно закуповувати український контент з 2022 року, і з того часу частка українського контенту на Netflix безперервно зростає. Наразі серед найпопулярніших у каталозі українських фільмів на Netflix: «Поводир», «Захар Беркут», «Мої думки тихі», «Сторожова застава» та інші.
Ірина Соломикіна,
маркетинг-директорка Hisense Gorenje Group в Україні, Польщі, країнах Балтії та Молдові
Як бренд побутової техніки ми одними з перших відчуваємо зростання попиту на кіно – це підтверджують глобальні продажі телевізорів Hisense, і Україна тут впевнено тримає темп світових ринків. Відповіддю на бажання глядача перенести магію кіно за межі кінозалу й отримати повноцінний досвід вдома є безперервний прогрес у технологіях: екрани стають більшими, роздільна здатність – вищою, а звук – об’ємнішим. Наприклад, представлений цьогоріч флагманський телевізор Hisense UX RGB MiniLED має діагональ аж 116 дюймів, а акустичні рішення для нього розроблялись Devialet разом з Opéra de Paris.
Глядач прагне прибирати і просторові перешкоди – набувають популярності портативні проєктори. Власний «кінозал» тепер можна організувати будь-де – на терасі, даху чи навіть на березі моря. Зрештою, саме поєднання зростаючого глядацького попиту і технологічного розвитку задає новий темп кіноіндустрії та формує її майбутнє.
Hisense 116 UXQ
Зростання стримінгових платформ розвиває і культуру перегляду кіно вдома. Люди вже не просто вмикають фільм на фоні, а прагнуть створити атмосферу. З’являється тенденція на облаштування домашніх кінозалів – зі спеціальним освітленням та акустичною системою.
«Ми чекаємо на прем’єри на Netflix чи Megogo так само, як і у кінотеатрах, так само влаштовуємося перед екраном і поринаємо у магію. Створюємо підбірки, де у кожній стрічці є щось особливе саме для нас», – каже Христина Браславська.
Про преміальні телевізори Hisense з технологією RGB-MiniLED
Кіно для українців стає емоційним досвідом, який хочеться переживати вдома так само глибоко, як у кінотеатрі: осмислювати дійсність, знаходити підтримку в історіях та відкривати красу навіть у важкі часи. Глядач сьогодні обирає не просто фільм, а повне занурення – якісний звук і зображення, що створюють атмосферу. Телевізор Hisense RGB MiniLED з рекордною діагоналлю екрану (майже 3 м!) й унікальною технологією передачі звуку та кольору дає можливість отримати саме такий кінематографічний досвід вдома.
Дана модель телевізора була представлена цьогоріч на європейських виставках і майже одразу – після премʼєри на Одеському міжнародному кінофестивалі – зʼявилася на українському ринку.
Технічні характеристики і можливості телевізорів Hisense 116 UXQ:
- Діагональ екрану: 116 дюймів (293 см)
- Технологія дисплея: RGB MiniLED
- Роздільна здатність: 4K Ultra HD (3840×2160)
- Аудіо: Dolby Atmos, DTS VirtualX
- Операційна система: VIDAA Smart OS
Пікова яскравість – до 8000 ніт. Кожен світлодіод MiniLED складається з трьох кольорів, і кожен з них можна налаштовувати окремо в тисячах зон локального затемнення RGB. Це гарантує максимально контрастне зображення з неймовірно чистими кольорами.
Процесор з глибинними нейронними мережами Hi-View AI Engine X. Удосконалює зображення і звук у режимі реального часу. Алгоритми аналізують зміст і адаптують якість звуку і картинки під тип сцени – від спортивних трансляцій до анімації та кіно.
Антивідблискове покриття Anti-Reflection PRO. Зменшує вплив зовнішнього освітлення і дає стабільну якість картинки як вдень, так і під локальним штучним освітленням.
Багатоканальна аудіосистема 6.2.2 CineStage X Surround. Система, створена у партнерстві з Devialet та Opéra de Paris, пропонує кінематографічне багатовимірне звучання. Глядач отримує відчуття повного занурення у події на екрані.
Режим гри Ultra і FreeSync Premium Pro. Частота оновлення 165 Гц і технологія адаптивної синхронізації гарантують плавність і швидкий відгук під час ігрового процесу.
Hisense UX RGB MiniLED
Зміна форматів та жанрів: кіно як документ сучасності
Війна стала поштовхом для змін: багато кінематографістів перейшли від вигаданих оповідок до реальних. Документалістика – жанр, який раніше не був популярним, тепер стає все більш помітним.
«Українське кіно, і насамперед документалістика, допомагає зафіксувати сьогодення у всіх його проявах. Жахливих – повʼязаних з війною, і прекрасних, коли йдеться про кохання, людяність, звитягу. Щоб увесь світ назавжди запамʼятав, хто ми і чим відрізняємося від росіян. І щоб ми самі усвідомили свою історію, проживши її через кіно, театр і літературу, та зрозуміли, куди прямуємо», – каже Олег Кохан.
Він впевнений, що Україна здатна відрефлексувати війну не лише у документальному, а й в ігровому форматі. «Історія Європи формується у нас на очах, тому українське кіно може розповідати про це від першої особи, адже є учасником подій. Під час криз завжди проростають справжні характери, риси – це закони драматургії та психології. Тому нам є про що розповісти як в сучасному контексті, так і в історичному, та й героїв вистачає. Головне, щоб це було талановито й актуально», – продовжує продюсер.
Знімати військову документалістику важливо, аби показати масштаб воєнних дій, закарбувати цю історичну віху для майбутніх поколінь, для світу, погоджується Христина Браславська. Це свідчення злочинів РФ, це документи, які ми веземо на міжнародну арену і показуємо світу. «20 днів у Маріуполі», «2000 метрів до Андріївки», «Донбас», «Маріуполь. Невтрачена надія» – ці кінострічки болісні, гострі, подекуди нещадні до глядача, але це їхня невід’ємна складова», – каже вона.
Олег Кохан,
продюсер театру і кіно і засновник ГК SOTA Cinema Group
Складно обрати п’ять чи сім кінострічок, які я готовий порадити, їх набагато більше. Це і відновлені «Фільор» Романа Балаяна, і «Шкурник» Миколи Шпиковського, і «Колір граната» Сергія Параджанова, фільми Леоніда Осики, Олександра Довженка, Івана Миколайчука, Кіри Муратової.
Із сучасного кіно – «Племʼя» Мирослава Слабошпицького, документалістика війни Мстислава Чернова й Олега Сенцова, фільми «людського виміру» Сергія Буковського.
Христина Браславська,
режисерка, авторка документальної стрічки «Битва мемів», викладачка режисури монтажу в КНУКіМ
П’ять українських фільмів з якісною візуальною мовою та сильним сценарієм, які я готова переглядати і радити як українцям, так й іноземцям: «Памфір», «Будинок Слово», «Божевільні», «Ти – космос», «Довбуш».
“`