Бойові дії змусили український сектор економіки пристосуватися до нових реалій та збільшити свою діяльність за межами країни. Тому питання щодо трансфертного ціноутворення та розподілу прибутків вимагають особливої уваги через збільшення нагляду з боку фіскальних органів. Яким чином компаніям вірно ділити прибуток і не отримати покарання у вигляді штрафів? Пояснює Ольга Трифонова, партнер, очільниця практики Трансфертного ціноутворення, PwC в Україні, Центральній та Східній Європі
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за 1259 грн замість 1799 грн. Якщо ви цінуєте якість, поглибленість та силу реального досвіду, дана підписка саме для вас. В час дії Christmas sale діє дисконт 30% 🎁
Початок широкомасштабного вторгнення відкрив нову главу в історії українського підприємництва. Велика кількість компаній ще більше переорієнтували свій погляд та почали активну експансію за кордон або ж розширили наявну діяльність. Як для них, так і для тих, хто тривалий час має присутність в інших країнах, лишаються важливими питання трансфертного ціноутворення та обґрунтованого поділу прибутку всередині групи.
Варто також зауважити про підвищений контроль з боку контролюючих органів, які автоматизують свої процеси та використовують сучасні інструменти на зразок Big Data TP, що дають їм змогу аналізувати більші обсяги інформації та знаходити більше ризикованих випадків для інспекцій.
Популярне Категорія Лідерство Дата 09 грудня Підкорювачі світу. Forbes Ukraine уперше зібрав список українців, які обіймають керівні посади за кордоном. Хто вони і яким чином їм це вдалось?
У 2015-2025 роках зафіксовано більше 2640 випадків порушень з трансфертного ціноутворення, з яких більше ніж 1290 – у 2022–2025 роках, згідно з даними ДПС. Загальна сума стягнень за останні 10 років склала 604,5 млн грн, з яких 290,1 млн грн – протягом останніх трьох років. Тільки за останні три роки було донараховано 3,2 млрд грн податку та зменшено податкові збитки на 2,5 млрд грн.
Як же обґрунтовано ділити прибуток всередині групи компаній та відповідати нормам трансфертного ціноутворення? Для цього потрібно більш пильно подивитися на мотиви, за якими компанії обирають ті чи інші країни для своєї діяльності.
Фінансування. Отримувати фінансову підтримку та користуватися фінансовими інструментами в Україні – державі з підвищеним ступенем ризику – набагато складніше, ніж в іншій державі.
Валютне регулювання. Обмеження на виплати за кордон, зумовлені воєнним станом, ускладнюють діяльність. Тому значно простіше обрати іншу країну, де набагато менше перешкод.
Оподаткування. Також відіграє роль для реєстрації бізнесу за кордоном. Найбільш популярними напрямками є Швейцарія, Мальта, Кіпр та ОАЕ.
І тут бізнес може здійснити помилки, які привернуть увагу органів контролю та призведуть до штрафів і донарахувань для власників. На що ж варто звертати увагу, щоб уникнути неприємних наслідків.
Забезпечити повноцінну присутність та функціональність в іншій країні
Часто компанії відкривають в закордонній державі, зазвичай з вигідним оподаткуванням, структуру на зразок управлінського чи торгового центру. Відповідно, українські підприємства виплачують закордонній компанії за управлінські послуги. Або українські та інші компанії групи, наприклад, в Європі, надають послуги на користь такого хабу, який, в свою чергу, перепродає такі послуги клієнтам. Але фіскальні служби (і не тільки в Україні) ставляться до подібних «хабів» досить уважно. І ось чому.
Типовою ціллю таких компаній, що працюють, зокрема, у сервісних сферах, є зосередження основної частини прибутку в іноземному хабі, тоді як українська юридична особа отримує лише мінімальну націнку – приблизно 5% від своїх витрат, в той час як українські фіскальні органи можуть очікувати до 15%.
Подібна структура викликає закономірні питання з боку податкових органів щодо місця створення доданої вартості та розподілу прибутку.
Щоб переконати контролюючі органи в тому, що компанія веде в країні повноцінну діяльність і має право на отримання значної частини прибутку, потрібно передбачити у закордонному офісі відповідні функції.
Одного директора та бухгалтера в цьому випадку буде недостатньо. Власник має організувати управлінський апарат, який складатиметься з СЕО, його заступників, керівників структурних підрозділів, які виконуватимуть свої менеджерські функції, функції із залучення клієнтів або покупців. Функції іноземної компанії повинні відповідати тому, як її позиціонує група.
Закупівлі всередині групи за ринковими цінами
Досить часто компанії, які торгують сировинними товарами, постачають їх пов’язаним структурам за кордон або ж купують у них. Це може бути вигідним, втім законодавство з ТЦУ не дає змоги бізнесу маніпулювати цифрами та вимагає від нього продавати продукцію за тими ж самими цінами, що й третім особам.
Виникає питання: які ціни податкові органи вважають ринковими? Для цього зазвичай використовуються спеціалізовані цінові агенції або ж котирування на товарних біржах. Якщо ж цифри не будуть співпадати з орієнтирами, це може викликати безліч питань.
Передача інтелектуальної власності
Питання перерозподілу прибутку також часто виникає при передачі торговельної марки, ноу-хау, технологій та інших об’єктів інтелектуальної власності (ІВ). Походження та місце формування вартості обʼєктів ІВ є надзвичайно важливими факторами для податкових цілей.
Якщо, наприклад, бренд фактично зароджується та розвивається завдяки зусиллям української команди, а згодом лише юридично оформлюється або переміщується за кордон, спроби виплати роялті за його використання іноземним структурам наражаються на значні ризики.
Податкові органи вимагають чіткого звʼязку між виплатою винагороди та функцією, що цю цінність генерує. За відсутності реальної діяльності зі створення та підтримки обʼєктів ІВ за кордоном виплати будуть розцінені як такі, що не мають економічної обґрунтованості.
Наявність економічної обґрунтованості повинна бути задокументована. Податкові органи також очікуватимуть оцінку економічного ефекту (вигоди) для бізнесу від сплати ліцензійних платежів або вартості послуг.
Кожна податкова служба зацікавлена в першу чергу наповнювати бюджет власної держави та віддавати будь-які надходження іншим країнам не збирається. Ключове завдання полягає в тому, щоб показати: прибуток, отриманий від операцій між повʼязаними сторонами, не є заниженим у порівнянні з тим, що виникає у ринкових умовах між незалежними учасниками.
Отже, для забезпечення стійкості податкової позиції та мінімізації ризиків компаніям слід керуватися не тільки бажанням перемістити прибуток, а й суворим дотриманням принципу «витягнутої руки».
Це вимагає не формального, а економічно обґрунтованого підходу до планування ціноутворення, розподілу функцій, активів та ризиків між всіма структурами групи, а також їх належної документації. Важливо також не забувати при плануванні розподілу прибутку між компаніями групи враховувати й інші податкові аспекти: оподаткування прибутків нерезидентів, контрольованих іноземних компаній та інше.
Комплексний підхід до податкового планування допоможе досягнути цілей власників та бізнесу, сумлінно сплачувати податки, а також мінімізувати негативні податкові наслідки.
Матеріали по темі
Категорія Свій бізнес Дата 12 грудня 2024 Як уникнути подвійного оподаткування? Експерт з трансфертного ціноутворення Максим Пресіч розповідає про переваги механізму взаємного узгодження
Категорія Гроші Дата 13 серпня 2024 Продаєте пшеницю з Чорноморська, а для формування її ціни аналізуєте рентабельність трейдера? Які ризики у такого підходу та як їх мінімізувати? Розповідає експерт з трансфертного ціноутворення Олександр Ямпольський
Категорія Інновації Дата 05 серпня 2024 «Золотий стандарт» ціноутворення. Олександр Галкін радіє, що відмовився продавати свій сервіс для ритейлу Competera за $46 млн у 2019-му. Як його стартап планує підкорювати США у часи ШІ-буму Контриб’ютори співпрацюють із Forbes на позаштатній основі. Їхні тексти відображають особисту точку зору. У вас інша думка? Пишіть нашій редакторці Тетяні Павлушенко – [email protected]