А яка вона – робота моєї мрії? Мабуть, така, де багато платять? І/або, де є хороша корпоративна політика, дружній колектив, приємна атмосфера. І до мене ставляться з повагою, люблять та цінують. Так, ще одна деталь: робота моєї мрії – це та, яку хочеться робити. Чи не так?
Потрібно розуміти, що, наприклад, молодому фахівцю, який щойно вийшов із вищого (або середнього) навчального закладу, одразу багато грошей не дадуть. Стань спочатку професіоналом, покажи, на що здатний, а потім і пропозиції, що стоять, з'являться.
Іноді заради улюбленої справи спочатку доводиться погоджуватися на «смішні» умови. Тільки для того, щоб підучитися, набратися досвіду. Такий стан справ – нормальний. Доведеться потерпіти. І приблизно через рік за гарного розкладу новачка вже можуть визнати за фахівця. А це означає, що можна сміливо заявляти про пристойну зарплату та інші бажані умови.
Повага, авторитет, добрий колектив – все це теж речі, що додаються з часом. Якщо людина ас у своїй справі, прагне професіоналізму, підкорює все нові й нові вершини, то його обов'язково помітять і гідно оцінять. А повага до себе та до оточуючих завжди буде запорукою доброзичливих стосунків у колективі.
У визначенні своєї мрії потрібно керуватися одним єдиним критерієм: що хочеш робити все життя (в ідеалі). Не результати та не лаврові вінки мають хвилювати. А діяльність – як процес. Щоденний, нудний, набридливий. І ось цю буденність треба любити. Не змушувати себе і не переконувати в тому, що вона мені подобається. А природним чином тягнутися усією душею.
Сама діяльність і має бути емоційним підживленням, зарядом енергії, як не дивно. Тоді не буде жодної напруги чи необхідності спиратися на громадську думку, оцінку, схвалення чи критику. Зате завжди є гарний настрій, задоволення і розслабленість. А головне, є сили вчиняти всупереч, коли це необхідно: наполегливо та старанно.
Для такого серйозного вибору, звісно, важливо вміти чути себе. Відчувати та розуміти бажання, інтереси, прагнення. Необхідно досліджувати світ, пробувати його, їсти. Кожна людина має певні схильності, симпатії, прагнення. Саме вони й підкажуть, якого виду діяльності найбільше лежить душа.
Для розуміння та реалізації своєї мрії необхідна, до всього іншого, впевненість у собі. Саме вона дає необхідну свободу у виборі дій та рішень. Дозволяє чинити за власним розумінням, почуттям, бажанням і тим самим відкриває шлях до всіх звершень.
Звичайно, добре, якщо своє покликання дитина усвідомила ще в дитинстві. Ну, чи хоча б у юнацтві. Тоді з самого початку йтиме в одному напрямку, удосконалюватиметься в ньому, набиратиметься досвіду та знань.
Тому, мами та діти, починайте замислюватися про свої уподобання прямо зараз! Тим більше що нахили дитини, як правило, починають виявлятися вже в школі. Головне, дати йому розумну волю не стримуватись у поривах душі, вчити бути вірним своїм цілям та ідеям. Вміти не кидати все на середині, а завжди досягати результату, доходити до логічного завершення.
Якщо не вдається визначити свої нахили, є сенс відвідати психолога і поговорити з ним на цю тему. Крім надання індивідуальної професійної допомоги в самовизначенні, фахівець може провести тест на профорієнтацію, який відкриє поки що приховані здібності.
Але головне, звичайно, це власне бажання, прагнення самовизначення.
Адже коли є серйозні наміри, тоді знаходяться і шляхи та способи реалізації всіх найзаповітніших мрій!