Нова комунальна реальність: хто не сплатив кошти на генератор, ліфтом не користується

Фото: procherk.info

Проблеми з енергозабезпеченням в Україні стають все більш відчутними. І якщо на старті повномасштабної агресії особистий генератор в багатоповерхівці був великою дивиною, то на четвертому році війни збір коштів на «автономію» торкнувся практично кожного. Однак, багато мешканців не поспішають вносити гроші на придбання персонального генератора, і, здається, ОСББ знайшли метод заохотити неплатників. Якщо стисло, його можна виразити так: «не внесете кошти на резервне електропостачання – будете підійматися сходами».

Наскільки правомірні рішення обмежувати мешканців у доступі до місць загального користування і чи є в ОСББ інший вихід? Про це – в матеріалі Коротко про.

Платні підйомники – не вперше

Платні підйомники в українських багатоповерхових будинках почали з’являтися майже 2 десятиліття тому. Наприклад, в Житомирській та Чернігівській областях дана система діє з 2006 року.

Зазвичай «оплата за проїзд» виникала там, де мешканці змучилися ходити пішки через те, що ліфти роками були несправними. ЖЕКи не поспішали залагоджувати ситуацію, і в певний момент справу почали переймати приватні компанії. Вони й запропонували мешканцям відремонтувати підйомники, але зробити їх платними.

З цього приводу було багато дискусій, але чимало людей погодилися. Ті, хто проживають на верхніх поверхах, запевняють, що не жалкують. Оскільки коли підйомниками користувалися безконтрольно, вони були зіпсованими. А платним ліфтом в будь-якому разі користуються рідше, і він функціонує.

Знайома, яка понад 30 років живе у київській багатоповерхівці, говорить, що останнім часом і сама із задоволенням перейшла б на новий порядок користування ліфтами.

– Я мешкаю на 15-му поверсі 16-поверхового будинку, і коли ліфти не працюють, для мене це катастрофічно, – зазначає вона. – Але разом з тим всі роки, що я тут мешкаю, чую суперечки мешканців нижніх поверхів, котрі не бажають сплачувати за використання ліфтів. Спочатку про те, що вони не використовують ліфти, говорили мешканці першого поверху, потім – другого-третього, а зараз, коли в ліфті згорів двигун і його необхідно замінювати, вже про те, що вони можуть спокійно ходити пішки, говорять сусіди з четвертого та п’ятого поверхів – щоб не вносити кошти на ремонт. Але ж я тут мешкаю 33 роки і знаю: всі вони користуються ліфтами! Тому, на мою думку, платний ліфт міг би стати розв’язанням ситуації: якщо наполягаєте, що ліфт вам не потрібен, – ходіть пішки.

Мешканка іншої київської багатоповерхівки розповідає, що на крайньому поверсі їх житлового будинку взагалі відкрився реабілітаційний центр.

– Як це могло трапитися – окрема розмова, але ліфт працює на межі можливостей, – говорить наша співрозмовниця. – І виникають цілком закономірні питання: хто повинен сплачувати за таку роботу ліфта з ранку до вечора і хто буде оплачувати ремонт, коли він все ж таки не витримає?

Ліфт як стимул

Якщо платні підйомники стали дійсністю деяких регіонів України вже давно, то до «воєнних» нововведень багато мешканців багатоповерхівок були не готові.

Після початку повномасштабного вторгнення, обстрілів і великих проблем в енергосистемі багато ОСББ збирали кошти на генератори. Справа просувалася, м’яко кажучи, мляво. Хтось не хотів платити принципово, у когось дійсно не було грошей, а хтось виїхав за кордон і вважав, що зараз йому генератор в Україні не потрібен. Змусити внести кошти тих, хто цього робити не хоче, майже неможливо – навіть оприлюднення списку боржників в будинкових чатах викликає агресивні перепалки. 

І ось на четвертий рік повномасштабної війни деякі ОСББ відшукали вихід. У під’їздах стали з’являтися оголошення на зразок такого:

«З 23 жовтня під час відключень електроенергії в будинку пожежний ліфт функціонує виключно за допомогою магнітних ключів. Якщо квартира не сплатила 100% внеску на резервну систему живлення, користуватися ліфтом вона не зможе».

Оголошення в одній з київських багатоповерхівок. Фото: Коротко про

А це взагалі законно?

Наскільки правомірні ці обмеження? Погляди експертів розділилися.

Так, на думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, це неправомірно.

– Я вважаю, що обмежувати доступ до місць загального користування та спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку неприпустимо, – зазначив Олег Попенко у коментарі Коротко про. – ОСББ, на жаль, зловживають подібними рішеннями, приймаючи їх на рівні загальних зборів, і такі випадки непоодинокі. На мою думку, у таких ситуаціях необхідно звертатися до суду і відстоювати свої права як співвласника багатоквартирного будинку. Таких обмежень не повинно бути.

Натомість перший заступник голови Комітету енергетики та ЖКП у ВР України Олексій Кучеренко вважає, що про жодні обмеження не йдеться, адже це рішення мешканців будинку. І причини такого рішення зрозуміти неважко, тому що, пояснив експерт в розмові з Коротко про, для роботи ліфта в аварійні години необхідно щонайменше купувати пальне для генератора та обслуговувати його.

Якщо за рішення проголосувала більшість співвласників, це цілком законно, погоджується оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.

– Поява «платних ліфтів» – це показник нового етапу на ринку житла, – зауважила Берещак у коментарі Коротко про. – Українські багатоквартирні будинки поступово переходять у модель енергоавтономних спільнот, де комфорт під час блекаутів стає не послугою від держави, а результатом спільних вкладень співвласників. Згідно із Законом №417-VIII, рішення більшості на загальних зборах є обов’язковим для всіх мешканців. Якщо 2/3 співвласників проголосували за створення резервного живлення, рішення є правомірним.

У середньому вартість резервного живлення будинку сягає 7–13 тис. доларів, в залежності від потужності генератора та системи автоматики, продовжує експертка. Отже, внесок однієї квартири становить декілька тисяч гривень. На тлі підвищення тарифів на електроенергію та частих відключень подібні рішення підвищують ринкову капіталізацію житла на 3–7%, оскільки енергонезалежність стає новим критерієм вартості.

– З точки зору управління, обмеження доступу до резервних сервісів стає не покаранням, а стимулом до участі у спільному фінансуванні, – підсумувала Вікторія Берещак. – Без чітких стимулів ОСББ зіштовхуються з «ефектом безбілетного пасажира»: користуються всі, платять одиниці. Тому в українських реаліях «платний ліфт» – не про нерівність, а про відповідальність. Будинки стають малими енергокооперативами, де довіра вимірюється не обіцянками, а діями: хто вкладається – той має світло, ліфт і стабільність.

Згідно з Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» – рішення про порядок користування спільним майном ухвалюється на загальних зборах. Скрін: zakon.rada.gov.ua

P.S. Юристи також погоджуються: система, що була впроваджена в дію рішенням більшості співвласників багатоквартирного будинку, є цілком законною. Суто теоретично такі нововведення можна вважати порушенням споживчих прав, враховуючи те, що при укладанні договору про послуги, що надаються, ці послуги не були платними. Проте тут є багато «але», оскільки йдеться про резервне живлення, котрого раніше не було. Тому важко сказати, наскільки успішними будуть намагання оскаржити рішення в судовому порядку.

Источник: kp.ua