
Людей, які щиро бажають присвячувати себе роботі вдень і вночі, не дуже багато. Кількість прихильників коротких робочих днів зростає рік у рік. Ситуація, що склалася, турбує багатьох роботодавців, націлених на отримання солідного результату.
Ця тема привернула увагу багатьох організацій та світил науки, які провели свого часу багато опитувань та досліджень. Короткий робочий день вже офіційно ухвалено в деяких державах, а багато західних компаній дійшли і до 5-6-годинного робочого дня.
З жалем доводиться констатувати, що у вирішенні цього питання російські роботодавці відстають від іноземних колег. Пересічним співробітникам залишається заздрити громадянам, які проживають за кордоном.
Західні бізнесмени вміють рахувати гроші. Це твердження вже давно сприймається як аксіома. Найчастіше підприємництво не асоціюється з благодійністю. Введення 5-6-годинного робочого дня здається нерозумним лише на перший погляд, що підтвердили багато великих компаній, які опинилися у виграші.
Спостереження підтверджують, що людина здатна ефективно працювати протягом 4 годин на добу . Час, що залишився, витрачається на створення видимості роботи, обговорення новин, розпивання чаю/кави, походи в курилку і т.д.
Що цікаво, в даному випадку йдеться не про лінощі, а про вичерпання внутрішніх ресурсів організму. В силу цієї особливості останній потребує відпочинку та поповнення енергетичних запасів.
Про користь скороченого робочого дня свідчать і опубліковані The Lancet у 2016 році аналітичні відомості, згідно з якими люди, які працюють 55 і більше годин на тиждень, набагато частіше виникають проблеми з серцем.
Ризик інсульту у співробітників цієї категорії вищий на 33% (порівняно з людьми, які присвячують роботі менше 40 годин на тиждень). З інших неприємних моментів слід відзначити низьку стійкість до стресів та емоційне вигоряння. Відповідно до оприлюдненого журналу Sleep дослідження люди, що не перевищують 40-годинну межу, швидко занурюються в сон, довше сплять і залишають ліжко відпочилими.
Висновки вчених говорять про те, що при більшій кількості вихідних фіксується вища результативність роботи. Зазначена особливість лягла в основу експерименту, який провела одна з консалтингових фірм Бостона.
Керівництвом підприємства було ухвалено рішення про надання деяким співробітникам додаткового вихідного дня у середині робочого тижня. Через 5 місяців клієнти організації заговорили про підвищення якості послуг. Цікаво, що позитивних відгуків удостоїлися співробітники, які працювали менше днів на тиждень. Люди, які проводили на роботі 50 і більше годин на тиждень, подібними результатами не могли похвалитися.
Як показує практика, скорочені робочі дні сприяють збереженню балансу між такими важливими для людини поняттями, як «життя» та «робота». Крім кар'єрного зростання та професійних досягнень, люди гостро потребують вільного часу, який вони можуть витрачати на власний розсуд (на сім'ю, відпочинок, хобі, самовдосконалення, вирішення побутових та особистих питань тощо). Відсутність дисбалансу між двома складовими — запорука перебування у гарному настрої та чудовій фізичній формі.
Люди, які вміють поєднувати роботу та особисте життя, набагато частіше почуваються щасливими.
Укорочені робочі дні можуть розглядатися як ідеальний мотивуючий засіб, що сприяє залученню співробітників у діяльність компанії. А як би була вдячна за подібні зміни у графіку жіноча половина колективу! Адже жінки постійно стикаються з нестачею часу на сім'ю та себе. Вдячні та задоволені співробітники краще працюють. Це факт. Приємним бонусом стане покращення атмосфери на робочому місці. Як відомо, у комфортній обстановці навіть монотонна робота виконується набагато швидше.
Прийнятною альтернативою може стати організація хоум-офісів. Постійно, або працівники, що періодично працюють віддалено, можуть порадувати роботодавця високою продуктивністю праці. Проблем із контролем подібних працівників у наші дні не виникає. Постановку завдань та відстеження їх виконання полегшує спеціалізоване програмне забезпечення.
За такого підходу компанія отримує додаткові економічні вигоди, зумовлені відсутністю необхідності утримання робочого місця. Пояснюється це зниженням комунальних витрат та виключенням інших витрат, до яких увійшли зарплата прибиральницям та охоронцям, транспортування до місця роботи, надання комп'ютера тощо.
Заради справедливості варто відзначити, що деякі люди не здатні сконцентруватися в домашній обстановці. Робота у них асоціюється із перебуванням в офісі та прийняттям активної участі в житті та діяльності колективу. Ось тут можуть виникнути деякі труднощі на шляху перекладу персоналу на віддалений режим роботи.
Скептики скороченого робочого дня наполягають на тому, що всю роботу не можна виконувати протягом 5 годин. Керівники, які дбають про своїх підлеглих, успішно доводять протилежне. Вони навчають співробітників правильно ставити та делегувати завдання, знайомлять їх з азами тайм-менеджменту та не бояться послаблювати контроль.
За такого підходу змінюється система мотивації. Люди прагнуть зробити якнайбільше протягом короткого робочого дня. Вони усвідомлюють важливість хорошого ставлення до себе та дорожать своєю роботою. На перше місце виходить не процес, а результат, що підтверджує ефективність залученості та внутрішньої мотивації.
У скороченого робочого дня є безліч виграшних сторін. Хочеться вірити, що позитивні зміни в цій галузі не забаряться! Питання лише в тому, чому ж досі наші керівники все ніяк не наважаться запровадити короткий робочий день?