“`html
В Україні можуть припинити обов’язкове застосування актів виконаних робіт. Комітет ВР підтримав проєкт закону №14023, що пропонує віддати право вибору підприємцям – використовувати акти чи рахунки-фактури. Для невеликого бізнесу це означатиме заощадження часу, коштів і менше бюрократії. У чому користь для бізнесу, пояснює Дмитро Боярчук, директор CASE Україна
Придбайте річну підписку на шість видань Forbes Ukraine за вартістю чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину і силу реального досвіду, ця підписка саме для вас.
Комітет Парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики 30 вересня підтримав проєкт закону №14023, який в медіа назвали «законопроєктом про скасування актів виконаних робіт».
Маю велику надію, що історія, яка почалась 10 років тому, нарешті завершиться успішно.
Популярне Категорія Рейтинги Дата 09 жовтня 30 найкращих роботодавців для ветеранів та ветеранок 2025
Обговорення 10 років
У 2015 році ми з колегами зауважили, що початкова фінансова звітність, якою користуються в Україні, суттєво відрізняється від іноземних практик. З точки зору користувачів підходи закордонних колег виглядали простішими і зручнішими.
Підсумком спільних дій стало прийняття в листопаді 2016 року закону №1724-VIII про спрощення експорту послуг. Тоді вдалося скасувати цілу купу паперів, які потрібно було подавати для зарахування валютної виручки при експорті послуг, і IT-спільнота голосно відзначала досягнуті зміни.
Однак успіх був лише частковий. На той момент Міністерство фінансів категорично відмовилось спростити застосування актів виконаних робіт.
Команда CASE Україна не покинула це питання і приділила час та зусилля, щоб детальніше вивчити проблематику для майбутніх дискусій із Мінфіном і підкріпити свою аргументацію. У 2021 році ми провели повноцінне дослідження на тему застосування актів виконаних робіт.
Виявилось, що акти як первинний фінансовий документ застосовують тільки на пострадянському просторі. Не плутайте з документами приймання-передачі, які не є первинною фінансовою документацією, а підтверджують саме факт прийняття якості робіт.
На основі опитування, яке для дослідження провело InfoSapience, CASE з’ясував, що 74,1% підприємців підтримують ідею відмови від застосування актів виконаних робіт та вважають, що їм було б легше працювати в умовах, коли підписання актів не є обов’язковим.
Також ми оцінили, що у цінах 2021 року економія від відмови обов’язкового застосування актів виконаних робіт складала б до 34 млрд грн на рік, що на той момент становило 0,6% ВВП.
На жаль, підготовлені аргументи також не вразили посадовців Мінфіну, оскільки відмова від обов’язкового застосування актів виконаних робіт, мабуть, порушувала певний комфортний для них порядок речей. Підтримку таких змін нам вдалося знайти серед бізнес-асоціацій та в Міністерстві економіки, яке на той момент очолювала Юлія Свириденко та, зокрема, в особі її першого заступника Олексія Соболева.
Обговорення тривали кілька років. І в цих обговореннях фіскальна доцільність постійно перемагала економічну логіку. Так було до моменту, коли Свириденко очолила уряд. Після цього – несподівано – позиція посадовців Мінфіну пом’якшилась, а питання отримало значний політичний імпульс.
Реалізація задуму
Вікно можливостей з питання актів навіть створило певну конкуренцію за реалізацію цієї ідеї. Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев подав свій варіант проєкту закону, і саме його версія отримала схвалення комітету 30 вересня.
Проєкт закону Гетманцева більш консервативний, оскільки в ньому вимагається закріплювати в договорі, що сторони не використовують актів виконаних робіт у своїх відносинах, а також обмежується послаблення виключно щодо послуг і не стосується оренди та робіт.
Крім того, важливо зауважити, що як в урядовому проєкті закону, так і в проєкті закону Гетманцева йдеться не про скасування актів як таких, як часто трапляється у заголовках, а про добровільне застосування як актів, так і рахунків-фактур у ролі первинної фінансової документації, на вибір контрагентів.
Іншими словами, запропоновані зміни дають можливість застосовувати рахунки у своїх операціях, але залишають можливості продовжувати звичну практику для тих, хто працює з актами.
Ключові моменти
На мою думку, запобіжники, які виписав у своєму проєкті закону Данило Гетманцев, є зайвими, оскільки відмова від обов’язкового застосування актів виконаних робіт – це послаблення саме для мікро- та малого бізнесу, які мають справу з невеликими замовленнями на кількасот чи кілька тисяч гривень і працюють без договору, просто на основі виставленого рахунку. Саме для них витрата часу на пошук одне одного, щоб оформити акти виконаних робіт, коли все зроблено та оплачено, є найбільш дратівливим і де-факто непотрібним.
Тому вимога виписувати відмову від застосування актів у договорі фактично відрізає від запропонованих змін саме тих, кому ці зміни потрібні.
З приводу занепокоєння, що акти захищають замовників від недобросовісної поведінки підрядників. Насправді коли залишається вибір користуватись актами, чи ні, умови договору в першу чергу визначає той, хто платить гроші. Якщо замовник має бажання закривати певні етапи робіт актами, то це буде умовою укладення договору з виконавцем.
Знову ж таки, участь (регулювання) держави в цьому процесі не потрібна. Залиште підприємцям право домовлятись між собою, як їм зручніше.
Акти та будівництво
Також хочу відреагувати на поширену критику, що тепер без актів ніхто не буде нести відповідальність у будівництві.
Тут плутанина між актами як первинними фінансовими документами та актами як документами, які відображають приймання-передачу (акцепт) виконаної роботи.
У будівництві акти були та залишаються частиною виробничого процесу. Те, що з’являється можливість в інших сферах засвідчувати дію приймання-передачі (акцепту) якось інакше, окрім актів, жодним чином не руйнує усталені виробничі процеси в будівництві.
За будь-якого розвитку подій навіть консервативний варіант проєкту закону, внесений Данилом Гетманцевим, це значний крок уперед у цьому питанні.
Коли зміни почнуть діяти і учасники процесу переконаються, що без актів небо не впало на голову, можливо, з’явиться готовність далі послабити регуляції.
“`