Зловмисники підмінили SIM-картку Київстар у жінки та поцупили з банківської картки 21 274 гривень, а також оформили Розстрочку на 15 тисяч гривень
Жінка позбулася доступу до особистого номера Київстар та, відповідно, до мобільного застосунку «Приват-24». Згодом, невідомими особами було збільшено кредитний ліміт за її кредитною карткою, знято 21 274 гривень та здійснено придбання товару, за допомогою банківського сервісу «Оплата частинами» на суму 15 тисяч гривень. Про це повідомляється у рішенні Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, оприлюдненому 20 лютого 2025 року.
Жінка не виконала зобов’язання за кредитним договором та, враховуючи внесені кошти на сплату боргу, вона станом на 13.06.2021 року має борг за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 27.12.2010 року в розмірі 39 795 гривень, що складається з наступного: 31 971 гривні – борг за тілом кредиту; зокрема: 31 971 гривні – борг за простроченим тілом кредиту; 7 823 гривень – борг за простроченими відсотками. В даний час вона продовжує ухилятися від виконання своїх обов’язків і не сплачує борг за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ “ПриватБанк”. 15.04.2024 року громадянка заперечує проти вимог банку, аргументуючи тим, що, як видно з наданої банком роздруківки операцій по картковому рахунку станом на 23 березня 2019 року, у неї була відсутня заборгованість. Однак 23 березня 2019 року, знаходячись за межами міста Ізмаїл, внаслідок шахрайських дій невідомих осіб, втратила доступ до номера особистого мобільного телефону (Київстар) та, відповідно, до мобільного застосунку «Приват-24». Згодом, невідомими особами було збільшено кредитний ліміт за її кредитною карткою та знято 21 274 гривень та здійснено придбання товару, за допомогою банківського сервісу «Оплата частинами» на суму 15 тисяч гривень. Про даний факт вона повідомила банк про незаконні дії з її банківською карткою та звернулась 24 березня 2019 року до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 24 березня 2019 року відповідні дані було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та було розпочато досудове розслідування.
Яким було рішення суду?
Суд відхилив позов ПриватБанку. Фінансовою установою не доведено здійснення жінкою дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, протиправному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, що надає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а вона, виявивши безпідставне списання коштів, негайно повідомила банк про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в рамках якого встановлюється особа, яка незаконно заволоділа коштами.
“Саме банк має засвідчувати, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, протиправному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, що надає змогу ініціювати платіжні операції: у разі недоведеності обставин, які беззаперечно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, протиправному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що надає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності провини користувача у перерахуванні отриманні спірних коштів: сам по собі факт вірного вводу вихідних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, протиправному використанню ПІН-коду або іншої інформації, що надає змогу ініціювати платіжні операції: за відсутності належних та допустимих доказів, сумніви та припущення мають трактуватися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними. Таким чином, встановивши, що позивачем не доведено здійснення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, протиправному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, що надає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідачка, виявивши безпідставне списання коштів, негайно повідомила позивача про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, в рамках якого встановлюється особа, яка незаконно заволоділа коштами, та враховуючи підтверджений факт заміни SIM-картки відповідача у цей період, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. При цьому, суд звертає увагу на те, що банк не визнає шахрайські дії стосовно відповідача, тому стосовно грошей, які нібито повернуті відповідачу, то суд вважає, що жодними доказами не доведено, що вказана транзакція – це повернення саме цих коштів, які були раніше несанкціоновано списані з рахунку відповідачки. Отже, вказане поповнення жодним чином не відноситься до спірних правовідносин”, – підкреслив суд.