Після початку російського вторгнення витрати держбюджету на оборону зросли у понад десять разів. Як за два роки Україна пройшла шлях від тотального будівництва доріг до бюджету (майже) мобілізованої економіки? Forbes зібрав основні показники держвидактів з 2021 по 2024 роки.
Вже через пів року все докорінно змінилося через російське вторгнення. Короткий підсумок зміни бюджетних пріоритетів після 24 лютого 2022-го – «війна – це дорого». Три роки тому видатки бюджету становили трохи менш як 1,5 трлн грн, вже за рік вони зросли до 2,7 трлн грн, план на 2024-й взагалі перевищує 4 трлн грн.
Forbes порівняв бюджети міністерств, держстркутур, силових та цивільних відомств з 2021 по 2024 роки. На що ще, крім війни, зараз витрачає гроші держава?
Зміна пріоритетів у держфінансах
У мирному 2021-му бюджет Міністерства оборони (МО) складав співставні з «Великим будівництвом» 126 млрд грн або 8,5% усіх видатків. У 2022-му на Міноборони припало вже 41,2% витрат держави – 1,1 трлн грн.
Цьогоріч, враховуючи усі поправки вже протягом року, держава запланувала на МО 2 трлн, або 49,38% із запланованого в усьому бюджеті. За 11 місяців реально витратили 1,76 трлн або 51% від усіх фактично проведених видатків (3,45 трлн грн).
Кратне збільшення оборонних витрат – не лише у Міноборони, а й в інших силових чи спеціальних структур та відомств. Насамперед це Міністерство внутрішніх справ (МВС), яке включає Національну гвардію, прикордонників і поліцію.
Якщо у 2021-му на МВС витратили 105,5 млрд грн, то вже у воєнному 2022-му було 347,8 млрд. У бюджеті-2024 видатки дещо менші – 324,3 млрд. Однак попередні роки показали, що видатки можуть значно зростати у порівнянні з початковим планом. Наприклад, у жовтні 2023-го Верховна Рада збільшила видатки на оборону на 300 млрд грн, навесні – на пів трильйона.
Спецслужби також отримали значно більші бюджети, ніж до вторгнення.
Фінансування СБУ зросло з 15,4 млрд грн у 2021-му до 35,1 у бюджеті-2024. Служба зовнішньої розвідки (СЗР) та Головне управління розвідки МО (ГУР) мали в мирний час приблизно однакові бюджети – 4 та 4,4 млрд відповідно. У воєнному 2022-му ГУР витратило 19,3 млрд, а цьогоріч претендує на 27 млрд, показники СЗР – 5,4 та 6,2 млрд відповідно.
Ще більший приріст бюджету отримало Держспецзв’язку, оскільки саме через нього держава з липня 2022-го закупає безпілотники для «Армії дронів». На наступний рік видатки на відомство становитимуть 50 млрд грн. За 11 місяців 2023-го Держспецзв’язку отримало з бюджету 39,7 млрд грн, за 2022-й – 12,4 млрд.
«Мирні» міністерства затягнули пояси
Основні міністерства, що не пов’язані безпосередньо з війною і мають великі бюджети, властиво, не отримали такого значного дофінансування.
Мінсоцполітики збільшило свій бюджет у 2022-му на 60 млрд грн у порівнянні з 2021-м до 391 млрд. До 470 млрд його бюджет має зрости у 2024-му.
Видатки Міносвіти та Міністерства охорони здоровʼя майже не змінились. Міносвіти у 2021-му мало 150 млрд грн, а на наступний рік буде близько 170 млрд. Видатки МОЗ за три роки зросли зі 176 до 201 млрд за цей період. При цьому інфляція за 2022-2023 роки перевищила 30%.
Інший вимір – скорочення частки видатків цих міністерств у масштабах усього бюджету. У 2021-му видатки на МОЗ становили 11,8% із загальних витрат, а за 11 місяців 2023-го – 4,7%. Освіта – 10,3% у 2021-му і 3,7% у 2023-му.
Чи не головне відомство, що пішло «під ніж» через війну – «Укравтодор». У 2021-му на нього витратили 155,7 млрд грн, а у 2022-му – лише 47,9 млрд.
З 2023-го відомство перетворили на Агенцію відновлення, яка за планом мала отримати 124,5 млрд, однак станом на 1 грудня фактичні видатки становили 83,5 млрд. А на 2024 рік у бюджеті на цю агенцію заклали лише 26,4 млрд.
Причини зменшення видатків як на колишній «Укравтодор», так і на Мінінфраструктури – і в пріоритезації оборони країни, і в політичних нюансах. Forbes писав у вересні про причини суттєвого скорочення бюджету відомств міністра інфраструктури Олександра Кубракова.
Цивільні відомства здебільшого або втратили фінансування, або залишились приблизно на довоєнному рівні. Трапляються й чисто бюрократичні причини. Наприклад, у 2023-му в Мінекономіки (МЕ) забрали фінансування Фонду розвитку підприємництва, що реалізує програму кредитування «5-7-9». Через це бюджет міністерства зменшився на 16 млрд грн. У 2024-му програму повернули до МЕ, що додало йому 18 млрд видатків.
Тренди бюджетів війни
Які тренди демонструють бюджетні цифри?
Насамперед ідеться про зростання видатків на оборону у загальній структурі – з 7% перед вторгненням до близько 48% у 2023-му, каже директор з інвестицій Capital Times Артем Щербина.
Зменшення капітальних видатків – інший тренд, вказує старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай. Це так звані видатки розвитку – кошти на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави.
У 2021-му капітальними були 134 млрд грн видатків бюджету або 9% із загальних витрат. У 2022-му – лише 88,4 млрд при вдвічі більшому загальному бюджеті (3,3%). У 2023 ситуація покращилась – 159,8 млрд за 11 місяців, але відсотково це 4,6%, що вдвічі менше за довоєнний рівень.
Війна дала старт процесам централізації державних фінансів, зазначає Щербина з Capital Times. «У місцевих бюджетів забирають податки з військових, збори, – каже він. – Це фактор мобілізованої економіки».
Щербина також вказує на недостатність коштів для окремих соціальних сфер. Через це підтримки доводиться закривати благодійністю, а у випадку з освітою – цільовими фондами донорів.